«ЯК ПРОДУКТИВНО Й ЕФЕКТИВНО ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЗНО?
Ось і закінчується ще один навчальний рік. Настає час підготовки до іспитів,тестування.
Підготовка до ЗНО – напружений і відповідальний період. В цей період змінюється звичний розпорядок учбових занять:
· в основному вони тепер будуть проходити в домашніх умовах,
· також будуть додаткові затрати енергії,
· прийдеться виконувати роботу з одноманітними по характеру операціями (наприклад, читання чи математичні дії), що значно прискорює настання втоми й нервового напруження, збільшуються переживання в цей період.
Тому успішна здача ЗНО багато в чому залежить від того, настільки правильно ви організуєте свій режим занять і відпочинку, настільки правильно й продуктивно будете готувати, вчити матеріал, і від психологічного настрою, який собі задасте. Тому питання підготовки до здачі ЗНО, мені здається, нам потрібно розглядати в трьох аспектах:
1. режим дня при підготовці,
2. інтелектуальна підготовка,
3. психологічна підготовка.
Режим дня.
Нерідко трапляється,що учні перед здачою іспитів неправильно й непродуктивно розтрачують свій час протягом дня, а потім вивчають матеріал білетів до глибокої ночі, нерегулярно харчуються, мало відпочивають на повітрі, недостатньо часу відводять на сон. Все це негативно відбивається на їхньому здоров’ї і якості підготовки. Тому, режиму дня треба приділяти увагу. Причому, не рекомендується різко змінювати свій звичайний режим дня на період підготовки до іспитів та тестування. Необхідно зберегти звичний час пробудження і відходу до сну, тривалість і порядок занять, часи прийому їжі та часи перебування на свіжому повітрі.
Інтелектуальна готовність.
Щоб успішно здати іспит,тестування перш за все необхідно бути готовим на інтелектуальному рівні. Ви повинні прийти на іспит з певним запасом знань, умінь і навичок, які отримали протягом навчального процесу. Підготовка передбачає активне, велике навантаження на розумовий потенціал. Як правильно й раціонально його використати? Звичайно методи підготовки індивідуальні, але все ж таки можна дати рекомендації, які корисні всім.
Рекомендації:
· Підготовку до кожного іспиту,тестування потрібно розпочати з рівномірного розподілення навчального матеріалу на всі дні, відведені на повторення цього матеріалу. Наприклад,якщо треба вивчити 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчається 70% усього обсягу, третього дня – решта, а четвертого – повторюють вивчене. При цьому складні теми варто чергувати з простішими – не обов’язково вчити всі питання поспіль.
· Потім потрібно проаналізувати програму іспиту, зіставити її з підручником, з конспектами, підібрати потрібну літературу. Це дасть вам змогу правильно оцінити об’єм і складність підготовки, дасть відповідний психологічний настрій,необхідно розбити матеріал по розділах, темах. Підрахувати скільки часу потрібно на кожну тему.
· Перш за все потрібно добре, ретельно повторити ввесь вивчений протягом року матеріал. Повторення може бути у різних формах: читання конспектів, усний переказ, виписування головних положень, висновків, фактів. Особливу увагу при повторенні слід приділяти важкому, раніше не дуже зрозумілому матеріалу.
· Краще повторювати і вчити спочатку важчий матеріал, а потім легший. Особливо це важливо для тих, у кого розумова активність та працездатність у процесі занять швидко послаблюється.
· Деякі учні запевняють, що шум, музика, розмови не заважають під час занять. Дійсно, можна звикнути до шуму й не помічати. Але негативний вплив цього шуму впливає на працездатність і втомлюваність настає значно швидше. Найбільш продуктивна розумова праця можлива тільки в тиші.
· Бажано в час підготовки до екзаменів, як можна менше дивитись кінофільми, грати в інтелектуальні ігри, читати художню літературу, так як ці заняття збільшують і без того велике розумове навантаження.
·Підготовка до екзаменів вимагає активної роботи усіх пізнавальних процесів (це й увага, й логічне мислення), але найбільше навантаження на пам’ять. Особливо, якщо до іспиту готуються за один, два дні, а не протягом всього навчального року.
Щоб результат запам’ятовування був кращим потрібна:
1. Орієнтація пам’яті на майбутнє.
2. Дуже важлива мотивація запам’ятовування.
Для чого людина це запам’ятовує. Відома ситуація, коли учні успішно здавши іспит, швидко забувають вивчений матеріал. Так, як учень ставив для себе мотив запам’ятати ненадовго. Повторювати треба не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Інформація після «завантаження» в мозок, якщо її не повторити, утрачається на 20-30% упродовж перших 10 годин. Щоб цього не сталося, слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хвилин – втретє, а через 8-10 годин –учетверте, і ще раз через добу. Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в голові.
3. Розуміння матеріалу,який запам’ятовуєш. Щоб те, що ви запам’ятали не змішалося потрібно:
· Вміти виділити головне.
· Вміти логічно мислити. · Вміти узагальнити частини інформації.
4. Найкраще запам’ятовується інформація, викладена на початку і наприкінці тексту. Середина завжди швидко «вилітає» з голови. Тому під час запам’ятовування та повторення слід приділити увагу середині тексту.
5. Особливість «упізнавання». Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав, отож вирішуєш, що витрачати час на це питання не варто й можна переходити до наступного. Насправді ж це – несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті не відповіси на таке «знайоме» питання.
6. Запам’ятати можна краще, якщо знати, що є «найближчим»: текст, рисунок, логічна схема, мовленнєве відтворення.
7. Слід пробувати знайти щось цікаве у найнуднішому матеріалі, адже цікаве запам’ятовується набагато легше. В залежності від того, до якого предмету готуєшся,треба виділити й розуміти, які саме вміння тобі потрібні.
Психологічна підготовка.
Не менш важлива й психологічна підготовка до ЗНО, так як відбувається навантаження не тільки на розумову, а й на нервову систему. Нервова система у вашому віці знаходиться в стані розвитку відбуваються певні зрушення, зміни в психіці. Нервова система характеризується: підвищеною чутливістю, збудженістю, неврівноваженістю, роздратованістю. Особливо психоемоційне напруження проявляється напередодні ЗНО. Іспити – це час хвилювань, які переживають всі, навіть самі спокійні, гарно підготовлені й впевнені в своїх знаннях учні. І це природно. Дуже багато випадків, коли є учні, які гарно підготовлені, мають запас знань, але отримують оцінку нижчу, ніж вони заслуговують (надмірно переживають, від хвилювання забувають, що знали раніше). В протилежність цим учням є інші, які отримують оцінку на бал вище, чим знають (впевнені в собі, зібрані, спокійні). Тому, головне в період підготовки, здачі ЗНО – спокій. Багато учнів відчувають страх перед іспитами, тестуванням.
Тому, хто особливо страждає від страху, нервувань, рекомендуються провести попередню репетицію по всім правилам справжнього іспиту. Роль екзаменатора можуть виконувати – однокласники, батьки чи будь-хто з дорослих. При цьому, як екзаменуючому, так і екзаменатору вести себе, як на справжніх іспитах. Декілька таких репетицій допомагають знизити нервовість, розгубленість, з’явиться впевненість і спокій. Другим головним фактором є впевненість. Ви готувались, вчились, знаєте матеріал, тому будьте впевнені в собі.
Після здачі іспиту,тестування не можна приступати до підготовки з наступного предмету. Необхідно відвести час для відпочинку, для розрядки, для зняття нервової напруги. Якщо є така можливість, то відпочити й наступного дня. Таким чином, правильна організація всього періоду підготовки і здачі ЗНО (дотримання режиму, умов розумової праці і відпочинку, повноцінне харчування, спокійна й доброзичлива атмосфера) значно знизить негативний вплив екзаменаційного періоду на організм, буде сприяти успіху.
Роль батьків при підготовці випускників до ЗНО
Вибір професії - одне з найбільш відповідальних рішень, які приймає людина у житті. Це прийняття рішення при великій кількості альтернативних варіантів і необхідності враховувати різні фактори.
Таким чином, випускникам притаманне почуття тривоги, навислої загрози, в основі яких лежить страх упустити шанс самореалізації. Психічне напруження, яке відчувають учні 11 класу, різко зростає у другому півріччі.
Але випускники, як, втім, і всі діти, потребують підтримки і розуміння батьків. І ми поговоримо сьогодні про роль батьків у складанні іспитів і проектуванні професійного життєвого шляху своїх дітей.
Відомо, як важливо для батьків, щоб їх дитина була успішною. З самого раннього віку батьки створюють все необхідне для цього, І крім «простої» батьківської любові і турботи тут криється один важливий момент: успішність дитини - це показник успішності і компетентності батьків, як в їх власних очах, так і в очах соціуму. Прагнення мами зробити все можливе для розвитку своєї дитини - ще й її прагнення показати себе, що вона достатньо гарна мама, тобто вона оцінює себе насамперед через батьківську роль: якщо моя дитина хороша і успішна, значить, я сама успішна .
Ми всі чудово знаємо, що необхідно поступово передавати дитині відповідальність за його шкільні справи. Але в нашій реальності «хороший батько» - це батько, активно включений у справи дитини і активно ці справи контролюючий. І для такого батька іспит - це ще одне поприще його власної активності.
Оскільки перед батьками дітей, що складають іспити, стоїть завдання не тільки суто навчальної допомоги, але й підтримки, зниження тривоги, то необхідно, на наш погляд, допомогти самим батькам почувати себе більш впевнено.
Як показує досвід, хороший підтримуючий ефект має легалізація, тобто промовляння батьківських і дитячих страхів і побоювань. Коли обговорюється не сам факт успіхів або неуспіхів дитини, а прагнення батьків довести, що їх дитина достатньо хороша, то це дозволяє поділитися тривогами і нарешті розібратися, чим же так лякає ситуація іспиту. Що може зробити батько для того, щоб дитина добре здала екзамени? Насправді дуже небагато, можливості батьків обмежені.
Іспит - це випробування не батьків, а дітей. Якщо діти вже настільки великі, що вони складають іспити, то це їх життєва задача, з якою вони повинні впоратися самі. Це що стосується випускних іспитів. Далі буде ЗНО. Дуже часто батьки нав'язують дітям свої ідеали. Тобто, наприклад, мама хотіла або стала лікарем. Вона дуже любить свою справу і вважає, що її син або дочка обов'язково повинен обрати цю професію. Таким чином, батьки намагаються зробити своїх дітей щасливими, припускаючи, що їх ідеали співпадають. Але найчастіше виходить навпаки.
З величезної безлічі професій кожна дитина повинна вибрати одну, та ще таку, щоб душа до неї лежала. Батьки повинні допомогти дітям правильно визначитися в своїх інтересах, здібностях, в ситуації на ринку праці.
Зробити правильний вибір - відповідальний крок, особливо в даний час, коли отримати професійну освіту дуже складно. При виборі професії треба враховувати ситуацію на ринку праці.
Ми, дорослі, повинні допомогти нашим дітям правильно визначитися в своїх інтересах, здібностях, в ситуації на ринку праці. Як зробити правильний вибір? Які професії сьогодні потрібні суспільству?
Кожен може навчитися багатьом і різним справах. Але не всім відразу. Тому і доводиться робити вибір. Кожна професія висуває свої специфічні вимоги. Але разом з тим можна виділити ряд якостей, необхідних людині для виконання будь-якої праці: сумлінність, старанність, організованість, ініціативність, вміння переносити невдачі, витримка, наполегливість, увага.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ
Найголовніше в ході підготовки до іспитів - це знизити напругу та тривожність дитини, а так само забезпечити відповідні умови для занять. Підбадьорюйте дітей, хваліть їх за те, що вони роблять добре. Підвищуйте їхню впевненість у собі, тому що чим більше дитина боїться невдачі, тим більше ймовірність допущення помилок.
Не підвищуйте тривожність дитини напередодні іспитів - це може негативно позначитися на результаті іспиту. Дитині завжди передається хвилювання батьків, і якщо дорослі у відповідальний момент можуть впоратися зі своїми емоціями, то дитина, в силу вікових особливостей може емоційно "зірватися".
Спостерігайте за самопочуттям дитини. Ніхто, крім Вас, не зможе вчасно помітити і запобігти погіршенню стан дитини, пов'язане з перевтомою, стресом. Перший крок на шляху позбавлення вашої дитини від стресу полягає у тому, щоб навчитися розпізнавати певні ознаки, що повідомляють про те що він відчуває стрес.
Ознаки стресу:
- фізичні: хронічна втома, слабкість, порушення сну (сонливість або безсоння), холодні руки чи ноги, підвищена пітливість або виражена сухість шкіри, сухість у роті або у горлі, алергічні реакції, мовні труднощі (заїкання та ін), різка надбавка або втрата у вазі, болі різного характеру (у голові, грудях, животі, шиї, спині і т.д.).
- емоційні: неспокій, понижений фон настрою, часті сльози, нічні кошмари, байдужість до оточуючих, близьким, до власної долі, підвищена збудливість, незвичайна агресивність, дратівливість, нервозність по дріб'язковим приводів.
- поведінкові: ослаблення пам'яті, порушення концентрації уваги, неможливість зосередитися, нездатність до прийняття рішень, втрата інтересу до свого зовнішнього вигляду, нав'язливі рухи (кручення волосся, кусання нігтів, постукування пальцями і пр.), пронизливий нервовий сміх, постійне відкладання справ на завтра, зміна харчових звичок (голодування або надмірне приймання їжі), зловживання алкоголем, курінням, ліками.
Контролюйте режим підготовки дитини, не допускайте перевантажень, поясніть йому, що він обов'язково повинен чергувати заняття з відпочинком. Оптимальний режим занять - 40 хвилин, 10 хвилин перерва. У перерві краще зайнятися не розумової, а фізичної діяльністю: помити посуд, голосно заспівати свою улюблену пісню, потанцювати, зліпити з газети свій настрій, помалювати. В залежності від того, хто Ваша дитина - "жайворонок" або "сова", нехай займається переважно вранці або ввечері. Вдень можна (і потрібно) займатися і "совам", і "жайворонків".
Забезпечте вдома зручне місце для занять, прослідкуйте, щоб ніхто з домашніх не заважав. Добре б ввести в інтер'єр для занять жовті і фіолетові кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність - досить повісити на стіну картину, зшити покривало або подушки, або просто розвісити над столом аркуші кольорового паперу.
Зверніть увагу на харчування дитини: під час інтенсивного розумового напруження йому необхідна поживна і різноманітна їжа, збалансований комплекс вітамінів. Такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага стимулюють роботу головного мозку.
Допоможіть дітям розподілити теми підготовки по днях.
На етапі підготовки.
Дуже важливо не пред'являти свідомо нездійсненних вимог, яким дитина не може відповідати: «Деякі випускники займаються з ранку до вечора, а ти після двох годин вже втомився». Дитина не прикидається - такі його індивідуальні особливості. Великого значення набуває оптимальний режим підготовки, щоб дитина не перевтомлюватися: йому необхідно робити перерви в заняттях. Гуляти, досить спати.
Після іспиту.
З моменту закінчення іспиту вам вже ніяк не змінити його результати. Не займайтеся аналізом результатів своєї дитини. Будь-який аналіз в даній ситуації швидше погіршує настрій, чим покращує його. У даній ситуації ви лише витрачаєте час і енергію. Після іспиту дитина потребує відпочинку, подумайте про те, як він може відпочити або краще використовувати час.