ЯК РОЗВИВАТИ ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ
1. Підхоплюйте думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.
2. Підкреслюйте інтерес дітей до нового.
3. Заохочуйте оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.
4. Вчить дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її.
5. Виробляйте у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.
6. Не вимагайте запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.
7. Культивуйте творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.
8. Вчіть дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.
9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість.
10. Пропонуйте цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.
11. Розсіюйте страхи у талановитих дітей.
12. Стимулюйте і підтримуйте ініціативу учнів, самостійність. Підкидайте проекти, які можуть захоплювати.
13. Створюйте проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.
14. Створюйте в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.
15. Допомагайте оволодівати технічними засобами для записів.
16. Розвивайте критичне сприйняття дійсності.
17. Вчіть доводити починання до логічного завершення.
18. Впливайте особистим прикладом.
19. Під час занять чітко контролюйте досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюйте ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.
20. Залучайте до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюйте ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.
21. Використовуйте творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.
22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучайте до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюйте розвиваючі ситуації.
23. Активно залучайте до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.
24. Відзначайте досягнення вихованців, підтримуйте та стимулюйте активність, ініціативу, пошук.
25. Пам'ятайте, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити"
(К.Д. Ушинський)
Презентація "Психологічний супровід обдарованості"
Психологічна підтримка та підготовка
учнів-олімпіадників
Серед обдарованих учнів помітно виділяються такі «зірочки», яку учні-олімпіадники. Який же він, учень-олімпіадник, та як віднайти серед обдарованих дітей учнів відповідного контингенту? Модель обдарованого учня складається з трьох основних показників: високого рівня інтелекту, креативності (творчого мислення) та мотивації діяльності. За результатами психодіагностики рівень інтелекту в 87 % олімпіадників вищий від середнього, у 22 % рівень творчого мислення (креативності) високий та 60% учнів мають високий рівень мотивації до навчання.
Крім того, серед учнів-олімпіадників виділяються дві групи — творці та інтелектуали. В інтелектуалів рівень коефіцієнту інтелекту високий або надвисокий, але рівень творчого мислення найчастіше середній, навіть буває низьким. У творців навпаки: рівень інтелекту вищий за середній або середній, але креативність висока. Поєднання і високого рівня інтелекту, і високого рівню креативності трапляється рідко.
Інтелект і креативність є дуже важливими показниками обдарованості, але основними є мотивація діяльності. Мотивація у більшості олімпіадників висока.
Психологічні особливості, які відрізняють
учнів-олімпіадників від інших обдарованих учнів
Для того, щоб здобути перемогу, як правило, недостатньо лише знань, отриманих на уроках з певного предмета. Учні-олімпіадники повинні вміти змагатись, тобто належним чином зосередити зусилля, розподілити час роботи, правильно спланувати боротьбу за перемогу, вміти сконцентруватись, тобто діяти за певних екстремальних умов. На високий рівень досягнень в інтелектуальних змаганнях впливає також і темперамент дитини.
Серед учнів-олімпіадників 50 % є сангвініками, 30% — холериками, 13% — флегматиками, 7% — меланхоліками. Ми бачимо, що темперамент олімпіадника переважно холерично-сангвінічний. Учні з темпераментом холерика або сангвініка швидко усвідомлюють поставлену проблему та швидко реагують. Якщо школяр за темпераментом є флегматиком, то йому об'єктивно важко встигнути виконати завдання у стислі терміни, оскільки він діє повільно. З іншого боку, неквапливість, урівноваженість, досить часто свідчать про ретельність, що у свою чергу, позитивно відображається на якості виконаної роботи. Такі учні більше схильні до дослідницької діяльності, ніж до олімпіадних («спринтерських») змагань.
На жаль, якщо дитина має темперамент меланхоліка —це також іноді не сприяє успіху. Але учні з темпераментом «олімпіадника», тобто холерики та сангвініки, мають і негативні риси: їхні дії іноді бувають не виваженими, міркування поверховими. Зайва збудженість та квапливість можуть призвести до неуважності, а відтак до прикрих помилок, іноді й до нервових зривів.
Рекомендації вчителям щодо роботи
з учнями-олімпіадниками
Враховуйте стиль роботи учнів з різними типами темпераменту
• Динаміка «долучення» до роботи й ступінь стомлюваності. У «сильних» (флегматики, сангвінік, холерики) мала схильність до стомлення й менше часу, необхідного для відпочинку; підготовка уроку за один присід. Воліють займатися не в абсолютній тиші, а разом з товаришами. Поступове долучення до роботи, наявність «розгойдування» на початку заняття, підготовка уроків у послідовності від легших до більш важчих.
У «слабких» (меланхоліки) порівняно більша стомлюваність і необхідність спеціального відпочинку після шкільних занять, а також часті перерви під час підготовки уроків. Потреба в повній тиші й самоті для занять. «Долучення» до роботи без помітного «розгойдування», послідовність виконання завдань від важких до легших.
• Обсяг розумової роботи
У «сильних» (флегматики, сангвінік, холерики) підготовчі, виконавчі й контрольні дії більш-менш «злиті», звідси — менша тривалість доступних спостережень підготовчих і контрольних дій. Виправлення, додавання роблять переважно під час роботи. Можуть (у тривалому проміжку часу) пам'ятати паралельно про велику кількість завдань, доручень без спеціального планування їхнього виконання й розподілу в часі. Конспективність письмової мови.
• Перевага усного мовлення над письмовим викладом своїх думок.
У «слабких» (меланхоліки) більша тривалість підготовчих, виконавчих і контрольних дій. Більшість виправлень і доповнень вносять під час перевірки.
Воліють братися за нову роботу, лише повністю завершивши попередню; виконання завдань, отриманих на тривалий час, заздалегідь планується, складаються плани занять на день, тиждень і т. д. Переважання в письмовій мові складних конструкцій, письмової мови над усною.
• Ступінь нервового напруження
У «сильних» (флегматики, сангвініки, холерики), у ситуації напруження спостерігається деяке розширення обсягу розумової діяльності, через що, орієнтовні й контрольні дії ще більше зливаються з виконавськими. Скорочення загального часу виконання завдань. При виконанні контрольних (олімпіадних) робіт нервове напруження поліпшує тонус розумової діяльності. Виявляють більшу концентрацію уваги при виконанні завдань, що підлягають оцінці вчителя, ніж при виконанні не оцінюваних завдань.
У «слабких» (меланхоліки) звуження обсягу розумової діяльності під впливом напруження й ще більше розмежування орієнтовних, виконавчих і контрольних дій. Загальна тривалість виконання завдань збільшується. При виконанні контрольних (олімпіадних) робіт нервове напруження веде до надмірного порушення, що межує з гальмуванням. Погіршується розподіл при виконанні завдань, що підлягають оцінці педагога, тобто зниження результатів при виконанні завдань. Швидше настає фаза перевантаження.
Запорукою досягнення високих результатів
є виконання трьох обов'язкових
умов підготовки:
1. Психодіагностика індивідуально-типологічних особливостей учнів (темперамент, тривожність, сила волі, впевненість у собі, самооцінка, вміння організувати свій день, рівень мотивації успіху та уникнення невдач, пам'ять, увага, креативність, творчі здібності, інтелект).
2. Цілеспрямований розвиток творчих здібностей учнів, не обмежуючись конкретним навчальним предметом, профілем навчання або окремою галуззю знань (створення проблемних ситуацій, здатність до оригінальності, гнучкості, точності мислення, конструктивне вирішення завдань, здатність до аналізу, синтезу, узагальнення).
3. Психологічна підготовка школярів до змагань. Велике значення для досягнення успіху мають уміння зосереджуватись, концентрувати зусилля на розв'язанні проблеми, психологічно налаштовуватись на подолання труднощів, честолюбство, відповідальність та воля до перемоги. Умови розвитку вольових рис: уміння налаштуватися позитивно, визначення мети діяльності й її досягнення, створення значущих умов саморозвитку, самопрогнозування, доведення розпочатої діяльності до кінця, чітке дотримання режиму дня; формування наполегливості, рішучості, витримки, уміння володіти собою, своїми діями та вчинками, переживаннями та почуттями
Крім того, слід зазначити, що важливими складовими успіху на інтелектуальних змаганнях є також колективна воля команди до перемоги, взаєморозуміння та взаємопідтримка. Бо іноді занадто високе почуття відповідальності призводить до нервового перенапруження, перевтомлення, а іноді до емоційних зривів та психічних розладів. Отже, учнів потрібно готувати до інтелектуальних змагань не тільки з певного предмета, а й психологічно. Адже досягти високих результатів можна лише за умови психологічного налаштування на перемогу та впевненість у собі.
